02:05 

Велике "Хочу"

Останнім часом дуже багато чую це зловіще слово "хочу". Воно на справді не таке вже й зловіще, коли паралельно його вимові діяти в його сторону, а не колупатися в носі. Але коли людина починає мені розповідати про своє "хочу" буденним голосом, без єдиної нотки захопленості - хочеться вмити її холодною водою і запитати " Ти справді вважаєш, що хочеш цього?"
Коли ти дійсно цього хочеш, в тебе перехоплює дихання від емоцій при самій згадці, в очах палихає азарт, а на лиці замість твого облиичя панує буревій різних гримас викликаних адреналіном твого бажання.
А коли людина спокійно про них каже, в мені починають блукати дві відповіді : чи їй це хтось нав'язав, чи вона ще не змогла відкрити себе справжнього для себе самого.
Коли ти знаходиш цю іскру, котра штовхає тебе на вчинки, дії, імпульсивні рішення - це, і тільки це допомагає, як ніщо інше, пізнати себе, зрозуміти себе, прийняти себе справжнього.
Завдяки одній людині я тільки зараз зрозуміла, що може зіштовхнути ту кригу буденності з мого життя. Що може допомогти мені пережити той етап, коли мені потрібний якийсь мій маленький світ, де я зможу пізнавати й пізнавати себе знову й знову, де я зможу знаходити сили, щоб приймати реальність цього життя і не втрачати ноток свого оптимізму.

Я просто хочу сказати "дякую" цій людині, що вона дала мені відчути насолоду того справжнього "хочу" і головне - повірити в нього і в себе...

URL
Комментарии
2015-03-05 в 22:45 

Я тут как раз недавно перечитывал "Обломова" - как раз тот персонаж. А если по теме: людей много и причины такого спокойствия у всех разные: у кого то лень, у кого-то перманентные сомнения во всем, кого-то коробит от необходимости принимать решения и отвечать за них, что-то менять в жизни, чего-то добиваться. Такие люди хотят... и не хотят, любят и не любят, живут и не живут. Вернее, они хотят, любят и живут в пределах своей зоны комфорта. Зона комфорта - главное, а остальное второстепенно. И мне кажется людей такого типа ничто не может подтолкнуть к импульсивным решениям. Как того же Илью Обломова...

URL
2015-03-06 в 01:16 

Лень - это недостаток мотивации. А вот остальное - это оправдания. Если человек хочет - он ищет возможности, если не хочет - причины.
Они выбрали себе такую жизнь. Их цель не жить, а выживать.
Они так и проведу всю свою жизнь, ведь их зона комфорта настолько ограничена, что они не понимают - если выходить из нее, она буде расти вместе с его личностью.

URL
2015-03-06 в 01:38 

Лень - она как липкий клей, связывает ноги, руки, мысли... и оправданий бывает что и нет, часто таким людям лень даже оправдываться, и они ограничиваются молчанием. Но это, конечно, совсем клиника. А еще бывает, что срабатывает принцип "Все захотели и я захотел". Это называют модой, трендом и прочими нехорошими словами. В этом году модно... и человек уже это хочет.
А то, что зона комфорта будет расти - это верно. Нужно только понять... а у некоторых не получается.

URL
     

Невщухаємий буревій думок

главная