Виплата дивідендів інвесторам «КІНТО-Весна»


02 березня 2011


2 березня 2011 р. Правлінням ПрАТ «КІНТО» було ухвалено рішення про виплату дивідендів по інвестиційних сертифікатах Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Весна». У зв’язку з тим, що сплата дивідендів за вказаними цінними паперами здійснюється виключно безготівково, просимо всіх учасників фонду «КІНТО-Весна» звернутися до Департаменту з продажу та роботи з інвесторами та надати інформацію щодо реквізитів банківських рахунків для отримання дивідендів.

За довідками звертайтеся, будь ласка, за телефоном: [phone]
и за консультациями ко мне (investik2)

@темы: инвестиции

---

25.02.2011 06:07 _ Мустафа Найем
Виктор Янукович. Год первый

ОДНА СТРАНА. ДВЕ РЕАЛЬНОСТИ





Следите за анонсами на нашей странице в Facebook.

Трансляция ТОЛЬКО в интернете.

МОДЕРАТОРЫ: Сакен Аймурзаев, Валерий Калныш, Сергей Лещенко, Наталья Соколенко, Александр Чаленко.

Дополнительная информация также будет появляться в профиле всех модераторов проекта и в моем жж.

(К "жителям" социальных сетей просьба: если есть такая возможность, перепостьте ссылку на страницу проекта в своих профилях. Заранее благодарю).

---

Извешаю народонаселение, что все ссылки работают. Вчера Сергей просто приписал префикс к логину и паролю конфига на ВЦПС и все пошло. Можете проверить. Повторяю ссылки на мои главные сайты:
общественный - portonik.info/
зарабатывающий - wcps.portonik.com
научный - portonik.com
артистический - portonik.wordpress.com
Best Regards!

---

Краткий отчет

В настоящее время я участвую в трех группах - освоения технологии создания групп самоорганизации, рабочей группе компьютерного моделирования и группе самообеспечения. По указанной технологии действенный состав групп включает от 5 до 12 человек. Участие полностью добровольное. Решения принимаются консенсусом. Адреса групп в интернете – по порядку следования
blogs.mail.ru/mail/portonik/
portonik.com/
wcps.portonik.com/
Работа только разворачивается. Требуются программисты, экономисты и менеджеры.
Контакты
Владимир
[e-mail]
[e-mail]
Scype portonik1

---

Новый тренд

Все возвращается к своим истокам. Люди начинают понимать, что во всех своих бедах виноваты они сами. Сами сдали свою судьбу в чужие руки и не озаботились о том, чтобы контролировать их. Начнем с себя. Поймем, чего мы хотим и что для этого надо. А дальше возьмемся это проводить в жизнь Настало время самоорганизации. Но этому искусству нужно учиться. А то наломаем таких дров... Интернет объединил нас и неизмеримо усилил скорость передачи информации. Поэтому появилась возможность совместных действий и совместного обучения. Несмотря на сплошной флуд каждый из нас все равно садится за Комп и вносит в виртуал свои слова и намерения. Это не просто сумма слов и намерений. Это купель рождения нового мира. Пока что он только пускает пузыри. Но сильные мира сего уже сажают Асанжа, убивают Гонгадзе, подкручивают гайки. Но винтики остались в прошлом веке. Пора брать свою судьбу в свои руки.
Ключевые слова: Интернет, Личный опыт, Экономика

---

СВОБОДНАЯ ТЕРРИТОРИЯ ИНТЕРНЕТА

Намерение в чистой потенциальности

Просто предложение

У меня сегодня каким то образом прочистились серые клеточки и до меня дошло, что я все время стучусь в открытые двери. А ларчик просто открывается. Благодаря Дипаку Чопре все стало на свои места. Нет истинных проблем на этом свете. Мы их создаем сами.
Нам предоставлена в распоряжение чистая потенциальность, где есть все. Нам нужно только довериться ей и прекратить терзать себя заданиями, навязанными нам окружением в течение жизни. А мы созданы для другого. Нам дано создавать НАМЕРЕНИЯ. Сама потенциальность их не рождает.
С Дипаком полностью согласен и Кришнамурти – проблемы жизни – это танец лягушки в своей луже. Остановитесь, замолчите и ощутите БЕЗМОЛВИЕ. Тогда Вы поймете, что все есть Любовь.
Им вторит Дон Хуан – индеец племени Яки – найдите свое место силы и приведите в порядок свои два мира – ТОНАЛЬ и НАГУАЛЬ.
Вот я и понял, что неосознанно я всю жизнь то и искал свое место в этом мире.
А намерение свое в явной форме внес в чистую потенциальность только сейчас.
Пришло время самоопределения человечества. До сих пор оно только боролось – с природой, зверями, своими проблемами. А нужно просто жить и проявлять намерения. По Чопре истинное намерение порождает легкое исполнение. Не бороться надо, а намереваться и следовать пути намерения.
Предлагаю свои малые площадки в интернете в качестве свободной территории интернета, где мы будем отвыкать от борьбы и учиться находить свои намерения, а затем их осуществлять.
Пока что у меня лично одно намерение вырисовалось четко – я хочу эти площадки сделать самоокупающимися. Всего то ничего – заработать за год оплату хостинга – сотню Долларов. В том, что это возможно, я не сомневаюсь – в прошлом году я заработал тысячу, не особо напрягаясь. Открою небольшой секрет – сотню другую можно получить вообще ничего не делая. В одном милом сундучке каждый день что то стучит – падает на дно Доллар, другой. Сколько рабочих дней в году? Правильно – около 300! Вот Вам и легкое выполнение намерения.

Кто заинтересовался обращайтесь

Portonik
[e-mail]
portonik1 – Scype.

@темы: самоопределение

---

Здравствуйте!

C Новым Годом!

Настоящим сообщаю, что в Новом, 2011 году я полностью перехожу на проект PORTONIK и все обязательства, взятые на себя ранее, постараюсь выполнить по получении рекламации.

Portonik
Данный текст создан в рамках проекта PORTONIK.:
my.mail.ru/#page=/mail/portonik/
Email: portonik6 собака gmail.com
portonik собака mail.ru
Scype: portonik1

---

В 2011 году я надеюсь на перелом в настроении народов Украины, России, Грузии, Казахстана.
Когда народы, распри позабыв
В единую семью объединятся.
А для себя лично вижу точку самоопределения в профессиональном направлении. Ее контуры проступают сквозь туманы будущего. Надеюсь на понимание и даже взаимодействие, конечно, добровольное и взаимовыгодное.
С Новым Годом

---

Начали проявляться плоды самоорганизации через интернет. ВикиЛикс, Побоища фанатов в Москве и Питере, возникают Вики группы с нестандартными основаниями, печатаются Интернет Книги, повсеместно строятся сети МЛМ. Пятая эпоха наступает. Не останемся же в хвосте событий.
Предлагаю свои интернет средства в качестве одной из точек роста самоосознания.
В их составе -
Новостной блог на независимом хостинге
Содружества на Мэйл.Ру
Блоги на ЖЖ, ЛиРу, Блоггере.
Запущенные площадки на движках WCPS, Joomla.
Настал этап формирования целей. Для обсуждения предлагаются темы:
Технология создания и функционирования Вики сообщества.
Самообеспечение
Области деятельности
Контакты:
[e-mail]
[e-mail]
Scype: portonik1.

@темы: стартап

---

Я нашел новый сервис кросспостинга ПИСТОН и пбликую эту заметку сразу в трех моих блогах - на ЛиРу, ЖЖ и ДайриРу.. Ясно, что зайти сюда проще, чем во все эти блоги. Итак, новости проекта ПОРТОНИК Вы будете отныне получать ПИСТОНом!

Ваш ПОРТОНИК в ПОСТЕРИЗАНЕ, КОПИРАЙТЕРАХ и ИНВЕСТИКЕ-2

---

 
Чего только не случается в нашей жизни! Несколько лет тому назад мы с женой читали книгу Мэгре о молодой сибирской отшельнице Анастасии, которая живет сама по себе в тайге, на природе без всякого дома и обеспечения. К ней приходят звери, полностью ей доверяя и не принося никакого вреда. А природа полностью поддерживает ее своими силами, давая кров и питание. И дана ей вещая сила понимания окружающего живого мира. Продолжение текста ЗДЕСЬ

@темы: Анастасия, Пришвин, мегре

---

Мне не нравится писать СМС на мобилке, мелко и хлопотно. Попытался отправить через Агент МэйлРу - не захотел. Говорит - технические проблемы... Пожаловался на сообществе - получил комментарий, что есть решение - программа отправки СМС и ММС через интернет. Вот адрес - www.isendsms.ru/. Зашел, скачал, поставил и послал СМС себе, любимому. Пищит - пришла! Тут же послал дочке и внуку - ушли. Надо будет спросить, пришли ли... Спасибо Евгению, автору программы, там есть и форум, можно поспрашивать и список операторов. Не пропустите.

@темы: СМС, интернет, мобильная связь

---

Программированию я научился по приказу начальника училища Квиаву, где я преподавал физику будущим летчикам, и, вполне возможно, среди них и недавнему министру обороны - Гриценко. Стоило это и нервов, и труда, так как никто обучать не собирался, а сразу надо было идти на 32-ой Минск и нести колоду перфокарт. Удалось затем раздобыть пособие для пользователя и с грехом пополам освоить ФОРТРАН. Ведь по профессии я физик - теоретик, а этот язык как раз для них. Уже перейдя в Академию наук я попал к математикам и они меня подковали и в ФОРТРАНе, и в численных методах математического решения физических проблем. Так и докторскую диссертацию защитил по результатам построенных компьютерных моделей свойств и процессов в материалах.
Но я не о том. Программирование ввело меня в курс новых представлений о методах информационной эпохи. В какой то мере оно было предсказано Германом Гессе в его романе "Игра в бисер".
Умея программировать, человек перекладывает на технику одну из самых трудных задач - составление планов будущих действий и их выполнение.
Причем прорыв этот даже несколько запоздал, но теперь идет взрывным потоком. Количество языков программирования превышает возможности одного отдельно взятого программиста, поэтому каждый язык имеет обычно одного своего автора, а затем свой коллектив фанатов и разработчиков.
Я привержен самым простым решениям и считаю, что от добра добра не ищут. Поэтому, помимо ФОРТРАНа, освоил ПАСКАЛЬ, а теперь осваиваю ДЕЛФИ. Для моих нужд этого вполне достаточно.
Конечно, Вы спросите, а где можно в этом удостовериться? Там же, где и для предыдущих пунктов моих интересов - в рассылке ПЕРЕХОДИМ на ДЕЛФИ. А сама рассылка где - правильно - на главной странице сайта portonik.info справа на полях!
Так что, если кому то надо решить задачку на ПАСКАЛе или что либо запрограммировать, да просто поучиться программированию - милости прошу к нашему шалашу...
Мои контакты
[e-mail]
[e-mail]

@темы: программирование, ФОРТРАН, ПАСКАЛЬ, ДЕЛФИ

---

Уже несколько лет я интересуюсь сайтостроением. Начал, как многие, с известного сервиса Narod.Ru. Пробовал ставить сайты на Boom.Ru и других сервисах, но всерьез занялся этим увлекающим хобби только в прошлом году, когда купил хостинг на Eskhosting'е. Вначале боялся даже зайти на контрольную панель хостинга. Просто заказал предустановленный движок Вордпресса и стал вести свой независимый блог. Но в процессе ведения стали появляться трудности, то надо было обновлять движок до новой версии, то запускать новые плагины. Хорошо, что нашел спеца, он мне помог на первых порах. Не бесплатно, конечно.
Потом у меня полетела система, а с ней и адрес умельца, так что, когда я восстановил систему, не нашел и следов к помощи. Тогда то я и решил сам взяться за помощь себе любимому. Прослышал, что можно создать на компьютере локальный сервер, а на нем уже учиться работе с движками и их обновлениями. Благо мне удалось обновить, не только систему, но и компьютер. 500 Гига диска позволили поставить локальный сервер. Популярен ДЕНВЕР, но мне с ним не повезло, на форуме прослышал о ХАМРРе, удалось быстро его поставить, а обновлять движок не составило труда. Там же научился добавлять и обновлять плагины, так что могу и другим помочь в этом деле.
История эта тоже показана в рассылке. И ее можно подписать на том же месте справа на полях блога portonik.info, который то и есть плод моего первого сайта на платном хостинге. Заходите и подписывайтесь. Если что непонятно - пишите письма (али комменты).

@темы: локальные сервера, сайтостроение

---

Пройдемся по нашему списку интересов.
На первом месте оказался Форекс. В какой то мере, действительно, интерес к курсам валют возник у меня еще в блаженные времена победившего социализма. А особенно в перестройку и первые годы дикого капитализма 90-х годов, когда менялы ходили мимо входа в Центральный Универмаг с умным видом и поправляли в кармашке списки котировок. Потом Бродский запустил сеть обменных пунктов банка ДЕНДИ и началась эра переживаний по поводу того, в каких дензнаках хранить средства и как не прозевать максимальную цену покупки.
Тогда то я и купил СПРАВОЧНИК ФОРЕКСА и пытался что либо оттуда выудить, впрочем, безуспешно.
Потом всех сманил интернет кажущейся простотой проникновения в тайны общения и перспективы заработка. В общем потоке и я потерял время и деньги, чтобы убедиться в том простом факте, что все равно, где тебя кинут - в виртуале или в реале.
И, тем не менее, сам факт, что кидалы заманивают лохов ссылками на ФОРЕКС, заставил подумать, что там все таки есть некая сермяжная правда.
Поддавшись на очередную заманушку, я зарегистрировался в Дилинговом Центре АЛЬПАРИ, перевел туда деньги и стал оглядываться по сторонам. Оказалось, что люди и там живут по разному. Те, кто меня заманил, оказались авантюристами. Их счет быстро прогорел. И я остался сам на сам с ФОРЕКСОМ.
Что ж делать, стоило разобраться в ситуации, можно ли на ФОРЕКСЕ, действительно, получать прибыль, измеряемую несколькими процентами за день?
Я убедился, что можно. История моих приобретений и потерь составила содержание выпусков моей рассылки, число которых перевалило за сотню. Ее выпуск продолжается, подписаться можно здесь - portonik.info - слева под словами 
УЧИМСЯ ТОРГОВАТЬ НА ФОРЕКСЕ.

@темы: Форекс

---

Есть разные способы осваивать новые умения. Можно штудировать пособия от корки до корки, можно поступить в ученики к специалисту. А можно пробовать самому разобраться в проблемах, привлекая информацию по ходу дела.
Всю жизнь я поступаю по этому алгоритму, начиная со школы. И с неизменным успехом, правда, богатства мне этот путь не принес. Но я и не ставил себе такой цели. Как писал поэт:
- Мне и гроша не накопили строчки,
- Краснодеревщики не слали мебель на дом.
- И кроме свежевымытой сорочки
- Мне, ей же богу, ничего не надо...
Однако, теперь приходится осваивать и новое направление деятельности, которое бы приносило не только моральное, но и материальное удовлетворение.
В рамках этой деятельности я нащупал такие сегменты
- Форекс
- Сайтостроение
- Программирование
- Копирайтинг
- Интерсетевые структуры
Степень разработки у них разная. Постараюсь изложить ее в дальнейших постах.
А сейчас пора идти поливать посадки цветов во дворе, ибо жара одолевает...

@темы: выживание, алгоритм

---

Дорогие читатели и друзья блога SVIDOKFREE!
Наступил решающий момент нашего существования. Количество изменений моего присутствия в Сети переросло в новое качество. И побудительным толчком к этому стал факт присоединения к нашему коллективу новых друзей. Значит блог интересует читателей сам по себе без вмешательства средств раскрутки.
Поэтому его содержание выходит на первый план построения системы блогов, посвященных жизни в интернете. Я намереваюсь сообщать здесь обо всех движениях в этой системе.
Кратко ее идею можно сформулировать так:
ВСЕ СОВЕТЫ КОРИФЕЕВ МОЖНО ОПРОБОВАТЬ НА ПРАКТИКЕ.
Павел Берестнев посоветовал заняться блогами, их у меня несколько. Этот самый популярный.
Александр Доценко посоветовал выпускать рассылки - выпускаю уже четыре.
Артем Беляйкин посоветовал обратить внимание на движок WORDPRESS, я запустил три блога на нем.
Он же занимается торговлей на ФОРЕКСе, я последовал его примеру.
А началось все с корифея блогосферы под логином БЛОГБАСТЕР. На ЛиРу он в первых рядах. Мне повезло заполучить его сразу в друзья и с его подачи я проработал на БЛОГУНе год, заработав первую тысячу баксов.
Так что дерзайте, мои друзья, покоряя вершины интернета. А я буду держать Вас в курсе моих экспериментов.

@темы: Блогун, Вордпресс, блогосфера, интернет

---

Постійне посилання: http://www.pravda.com.ua/articles/2010/05/18/5051689/
Що чекає Україну?
Андрій Дуда, для УП _ Вівторок, 18 травня 2010, 14:37


Кількамісячне спостереження за "Україною без Ющенка" переконує у тому, що українське суспільство опинилося у полоні дуже небезпечних ілюзій.

З одного боку, у середовищі нової влади в Україні (язик не повертається сказати "нової української влади") панує ейфорія повної безкарності, а відтак - ігнорування факту сформованої (з часу відродження державності у 1991 році) хоч і слабкої, але державницької традиції, хоч і слабкого, але громадянського суспільства.

Рельєфними проявами такої ейфорії є шалений темп процесу "деукраїнізації" України, легкість у прийнятті державних рішень, які будуть мати ефект не для одного покоління українців ("харківські угоди"), і активний наступ на свободу слова.

З іншого боку, у середовищі опозиційних сил панує ілюзія, що антидержавний курс команди Януковича - це добрий фон для підготовки до місцевих і парламентських виборів.

Хтось намагається це використати для збільшення свого представництва у парламенті та місцевих радах, хтось як золотий час подолання 3-відсоткового бар'єру.

На жаль, мало хто сьогодні думає про те, що в Україні з 1991 року вже сформоване "покоління Української держави", для якого державні цінності мають занадто велике значення, щоб дозволити ними торгувати чи конвертувати у парламентські бали.

Це покоління не має голосу ні у владі, ні в опозиції. Що означає лише одне - в Україні є реальна загроза "маргіналізації" українського політичного життя, тобто різке посилення груп позасистемної опозиції.

Дана тенденція є абсолютно незримою, її дуже важко ідентифікувати, але вона вже має грунт для народження. Бо коли люди не можуть вирішити питання голосом і бюлетенем, то створюється ілюзія, що цього значно легше досягти пістолетом, автоматом чи вибухівкою.

Якими можуть бути вихід з цієї ситуації? Як не дивно це звучить, на сьогодні в Україні є потреба початку нового суспільного діалогу, того діалогу, який свого часу намагався започаткувати президент Ющенко. Часто за ці спроби його звинувачують у слабкості, компромісності.

А насправді, це дуже відповідальна позиція - зробити все, щоб опозиція і опозиційний електорат отримали легітимні механізми впливу на владу, реальний голос при прийнятті важливих державних рішень.

І треба визнати - саме ці заходи не дозволили маргіналізувати проросійську політику в Україні і радикалізувати проросійський електорат. Сьогодні таку політичну мудрість має продемонструвати і команда Януковича.

Політичним втіленням компромісу має бути відставка з ключових посад в уряді, з посад керівників органів виконавчої влади одіозних фігур, зокрема, Табачника.

Для команди Януковича це не буде великою втратою та й відхід цей буде тихим. "Хоробрість" таких "фігур" є добре відомою: навіть, коли серйозні люди грубо ображають "клоуном і казнокрадом", то войовничі українофоби демонструють подиву гідну християнську смиренність.

Іншою складовою такого компромісу має стати припинення згортання українізаційних процесів, розпочатих ще при президенті Кучмі і особливо активно втілюваних при президентові Ющенку.

Правовим втілення суспільного компромісу має стати проведення в Україні конституційної реформи. Конституція - найкращий спосіб встановлення гарантій такого компромісу. Принаймні, про це свідчать соціологічні опитування, проведені у квітні 2010 року на замовлення Школи політичної аналітики.

Більше 60% українців підтримують необхідність внесення змін до Конституції України, лише 20,7% проти.

При тому, в Україні фіксується категорична неприйнятність повернення до старого варіанту Конституції, лише 12% висловлюються за скасування реформи 2004 року (78,2% опитаних підтримують варіант або внесення змін до Конституції або прийняття її нової редакції).

Це означає, що на сьогодні українці розглядають внесення змін до Конституції не в контексті взаємовідносин "президент-парламент-уряд", не в контексті перерозподілу повноважень.

Більшість українців виступають за збереження чинної моделі форми державного правління (42,8%), де президент обирається всенародно, а уряд формує парламентська більшість. Тобто, українці чекають від нової Конституції значно більшого - гарантій стабільності розвитку суспільства.

Такими конституційними гарантіями мають стати непорушність знакових категорій сучасного суспільства. Як приклад, запровадження новели про те, що входження України до військово-політичних блоків здійснюється лише за рішенням всеукраїнського референдуму.

Відомо, що бізнес-еліти часто не розуміють потенціалу позасистемної опозиції, не здатні оцінити її масштабів і впливу. Тому, коли у кінці 90-тих минулого століття група вірменських патріотів зайшла з "калашами" на День Уряду у парламент Вірменії і розстріляла впливових проросійських політиків, для багатьох тоді це було справжнім шоком.

Будемо надіятися, що бізнес-еліти українські будуть значно розумнішими за вірменські кінця ХХ століття. Бо бажаючих зробити аналогічний візит у Верховну Раду України на сьогодні стає все більше...

Андрій Дуда, експерт Школи політичної аналітики, для УП

@темы: Украина, Калаш

---

Постійне посилання: http://www.pravda.com.ua/columns/2010/05/18/5051024/
Одна держава – два проекти
Вівторок, 18 травня 2010, 16:22

В Україні не існує єдиної політичної нації. Натомість існують дві спільноти, які виробили два різні бачення модерної України. Ці бачення почали формуватися задовго до здобуття незалежності і сягають своїм корінням кінця ХІХ століття.

Уже на самому світанку незалежності були відчутні відмінності. На березневому референдумі 1991 року проти входження України в оновлений Радянський Союз проголосувало населення трьох областей: Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, а решта - за.


На перших президентських виборах захід країни голосував за дисидента-патріота Чорновола і проти комуніста-номенклатурника Кравчука.

Схід - проти "націоналіста" Чорновола і за "свого" Кравчука.

На наступних виборах захід голосував проти Кучми, який виступав за впровадження російської як другої державної, за поміркованого Кравчука.

На виборах 1999 року захід голосував проти поплічника Москви Симоненка і за Кучму, оскільки іншого вибору не лишалося.

На виборах 2004 сталася "революція". Тоді захід голосував за свободу слова, вільні вибори і за патріота Ющенка проти фальсифікацій, темників і проросійського Януковича.

Схід голосував проти "ставленика Америки" Ющенка і за господарника Януковича.

Справа в тім, що під час виборів люди голосують за того чи іншого кандидата, партію, виходячи з тих глибинних аспектів, на яких ґрунтується два бачення "проекту Україна".

Вважаю, що саме в цьому полягають основні причини наших негараздів. Вся незалежна історія України пройшла під знаменням протистояння поміж цими двома спільнотами - представниками різного бачення України.

Ці суперечності на повну використовують олігархічні клани, які володіють провідними ЗМІ і через які вони можуть маніпулювати свідомістю людей.

Значним є й втручання сусідів у внутрішню політику України шляхом втягування в дискусії на болючі історичні теми, продукування і поширення фільмів, програм, тощо з перекрученим контентом. Їхнє завдання - перешкодити формуванню модерної української політичної нації.

От чому в Україні не було створено жодної загальнодержавної партії. Всі партії, які сьогодні є в Україні, - регіональні.

Адже немає тієї загальної ідеї, доктрини, навколо якої об'єдналася б держава. Мова, історія, герої - це все теми, що розколюють Україну, українців. А до протистояння доктрин (лібералізм, консерватизм) наші партії ще не доросли.

Проте найбільше доклалися до протистояння власні доморощені патріоти-націоналісти, які звели нанівець будь-які намагання діалогу між двома Українами.

Результатом є сьогоднішня ситуація - українці сходу називають іншу частину "бандерівцями", а українці заходу східняків - "москалями".

Два бачення

Можна умовно виділити два бачення проекту "модерна Україна" - галицьке і радянське.

Галицьке бачення бере свій початок з кінця ХІХ століття. Заклали йому початок рішення Головної Руської Ради, які проголошували, що галицькі русини є частиною великого українського народу. Це було дискусійне рішення. Втім, єдине що точно знали представники Руської Ради це те, що вони не поляки.

Слід нагадати що це був період формування модерних націй і ці процеси не оминули етносів, які жили на території України. Це рішення мало своє продовження в програмних засадах і діяльності галицьких партій.

Багато ідейних засад було взято з польського націоналізму і взагалі весь національний рух був дзеркальним відображенням польського.

В діяльності галицьких українських партій, за аналогією з польськими, пріоритетними були питання національного самовизначення, державного будівництва, інтереси держави стояли вище інтересів особистості.

Представниками галицького бачення були не лише галицькі українці. Я аж ніяк не намагаюся применшити роль українців сходу і центру України, і не кажу, що єдиними патріотами були галичани. В подальшому ці ідеї і принципи, вироблені в Галичині проте не завжди галичанами за походженням, поширилися на інші сусідні території.

Представниками галицького бачення "проекту України" були, певна річ, члени ОУН-УПА.

Друга світова війна і подальша боротьба творили різну історію, пам'ять, героїв. Для західної нації такою історією була історія протистояння радянському комуністичному режиму до середини 50-тих років.

Звісно, радянському режиму вдалося придушити опір, який чинило місцеве населення, проте стерти з пам'яті народу криваві сторінки окупації не вдалося.

У роки незалежності були створено декілька партій, які представляли галицьке бачення проекту Україна. Окремі їх представники їздили на схід України і в Крим і повчали своїх "несвідомих братів" що означає бути українцем.

Ці візити і досі там пам'ятають. Такі дії радикалів, як це не сумно, справили значний негативний вплив на розвиток української нації. Ба більше, партії які представляли галицьке бачення, попри свій патріотизм, діставшись владного корита забували про свої обіцянки.

Загальні ідейні засади бачення України представниками Галичини: єдина державна мова, пріоритет інтересів держави над інтересами особистості, визнання ОУН-УПА борцями за волю України, ліберальні цінності (свобода слова, свобода виборів), вступ до ЄС та НАТО.

Представники цього напрямку внесли значний внесок у розвиток держави, проте радикали своїми діями сприяли поглибленню політичної прірви між двома Українами, не сприяючи тим самим проведенню конструктивного діалогу.

Друге бачення, умовно радянське, базувалося частково на політичних відносинах, які склалися за часів царської Росії. Це, перш за все, пріоритет соціального добробуту.

Ідеї самовизначення, державотворення для представників радянського бачення - ідеї другорядні, що йдуть після вирішення соціального питання.

Оскільки більшовики знищили більшість свідомої інтелігенції, українське село зморили голодом, то для поправи демографічної ситуації з території Росії було переселено значну частину людей. Такими були реалії на початок Другої світової.

Опісля тяжкі роки німецької окупації і терору, опору німцям, партизанська боротьба...

Радянська влада після повернення для закріплення свого панування, боротьби з УПА і економічного розвитку регіону спрямовувала на захід України тисячі людей.

Свідомість східних українців формувалася під впливом радянської пропаганди, терору, залякувань. Самостійницька ідея тарувалось як буржуазний націоналізм і придушувалася. Радянська пропаганда сформувала негативне ставлення до українських визвольних змагань.

Загальні ідейні радянські засади бачення України: в історичному аспекті не визнання ОУН-УПА борцями з волю України, двомовність, пріоритет економічних інтересів, східний вектор у зовнішній політиці.

Шляхи розвитку ситуації

Перший - статус-кво. В даному випадку суперництво і перетягування канатів поміж прихильниками двох проектів продовжується. Цю ситуацію використовують олігархи і всі зовнішні актори, які в цьому зацікавлені.

Протиборство виявлятиметься через вибори. Більшість формуватимуть переважно представники сходу. За стабільної економічної ситуації цей шлях не найгірший, проте процеси політичної модернізації проходитимуть як і дотепер повільно.

В разі економічної кризи, збільшення зовнішнього боргу, зростання безробіття це може загрожувати країні поглибленням прірви, яка існує сьогодні.

Проте дуже вагомим фактором є те, що існують регіони, які не підтримують цілковито те чи інше бачення "проекту України", а стоять на роздоріжжі. Вони можуть відіграти вагому роль в цьому протиборстві.

Оскільки жоден проект не може перемогти цілковито, доведеться шукати механізмів співіснування Гальцького і Радянського бачень.

І ще. Найважливіше питання - який шлях обере молодь?

Другий шлях - розлучення. Наразі не реальний. В певний момент нашої історії може постати питання: або ми єдина держава, в якій панує балаган і протиборство двох проектів, або розділяємося і наводимо порядок і вшановуємо своїх героїв окремо.

Третій шлях - діалог. Лише діалог поміж двома уявними спільнотами сприятиме формуванню політичної нації. І це повинно відбуватися в контексті децентралізації влади і передачі її на місця, а також в результаті зміни державного устрою на федеративний.

Найбільш вагомим об'єднуючим фактором може стати стане економіка і її розвиток. Проте без повноцінно сформованого середнього класу і справжніх політичних партій жодного вагомого поступу в цьому питанні не буде. Також важливу роль повинна зіграти єдина українська церква.

Для побудови єдиної української нації ми повинні усвідомити дуже важливу річ, яка визначає вагому частину нашої політики, - ми різні.

Ми маємо відмінні баченні історії і майбутнього. Та лише усвідомивши те що ми різні, вийшовши за рамки стереотипів, усвідомивши мотивації і ідеї, які керують кожною частиною країни, ми підготуємо підґрунтя для подальшого діалогу.

Потрібно навчитись думати по-новому і по-новому конструювати нову уявлену спільноту, політичну націю модерної України.

Андрій Стадник, вільний політолог Львів, для УП

@темы: совки, Галичане

---

Постійне посилання: http://www.pravda.com.ua/columns/2010/05/18/5050913/
Регіони погорять на биковстві
Вівторок, 18 травня 2010, 12:34

Президентские выборы 2004 года "регионалы" проиграли благодаря единственному просчету. Технологически все было классно, но они не учли фактор под названием "общественное мнение". Виктор Медведчук и Ко недооценили недовольство "пересичных" граждан.

Через четыре года, если не раньше, история может повториться. Прямо сейчас новая власть закладывает бомбу под свою победу на следующих президентских выборах.

Погореть она может на той манере, с которой принимались решение по Черноморскому флоту, бюджет-2010, законопроект №6337 и даже смета Верховной Рады.

Недавно слышал, как "пересичные" граждане, живущие в Киевской области, обсуждали "яичный" скандал в парламенте. Они хорошо поняли только одну вещь - коалиция просто "протолкнула" то, что ей нужно. При этом она никому особенно не рассказывала, что за документы принимаются.

Янукович и Ко себя как хозяева страны, и это даже не скрывается. Эту манеру "пересичные" граждане назвали звучным словом "быковство".

Речь даже не о том, что не уважаются права оппозиции. Те, кто сейчас поют гимны на площадях, точно такие же. Они тоже протаскивали бы нужные им решения. Разве что, при этом делали бы ставку на пиар.

Условно, в бюджете 100 миллиардов шло бы на "социалку", а еще 100 - на дерибан. На трибуну выходила бы Юлия Владимировна, и ярко рассказывала, что оппозиция не имеет права тормозить важные социальные проекты правительства.

Но в "бело-голубой" власти никто не умеет говорить так, как Тимошенко. Поэтому "регионалы" избрали другой метод - они молча готовят документы, и так же молча их принимают.

Для реализации технологии оказались нужны два компонента - глубоко свой спикер парламента и достаточное количество голосов. Владимир Литвин выносит на голосование документ, который никто в глаза не видел. А заранее купленные "тушки" автоматически жмут кнопки.

Первый раз метод опробовали через месяц после инаугурации Виктора Януковича на пост президента. Знаменитое решение о продлении пребывания Черноморского флота в Крыму принималось на одном дыхании. Процедуру удлинили только свист яиц и дым в зале парламента.

Очевидно, технология "регионалам" понравилась. Точно так же, не обсуждая, протянули бюджет-2010. Чуть позже точно так же протолкнули законопроект №6337, который вносил совершенно драконовские изменения в налоговые законы.

Последний раз технологию применили сегодня. Литвин с голоса объявил, а "тушки" тут же проголосовали за смету Верховной Рады. Оппозиция документа в глаза не видела - вероятно, как и "тушки".

Самое интересное, что расходы на содержание Рады незаметно выросли на 64 миллиона. По словам лидера фракции Регионов Александра Ефремова, расходы на содержание парламента составят 875 миллионов гривен. Но в ранее принятый бюджет-2010 "забита" цифра 811 миллионов.

"Финты" с голосованием - это самая видимая часть быковства. Параллельно происходит полная узурпация других ветвей власти.

Судебная ветка была захвачена пару дней назад - Рада приняла законопроект №6109. Высший совет юстиции, контролируемый Сергеем Киваловым, получил невероятные полномочия по управлению судьями.

В исполнительной власти захват власти уже произошел. Массово уволены все чиновники, которых только можно заподозрить в лояльности к прежней власти. Вместо них расставлены "свои".

Яркий пример - события на таможнях Западной Украины. Личный состав некоторых постов уволен полностью. Вместо них привезли и поселили в общежитиях людей из Донецкой и Луганской областей. Речь не идет о борьбе с коррупцией - просто так новая власть ставит экспортно-импортные потоки под свой контроль.

Сейчас наверняка происходят ротации в местной власти. На носу выборы в местные советы, которые должны закончить объединение власти в одних руках.

В итоге, образуется своеобразная "корка" людей, которая будет работать исключительно на интересы власти. Со временем, она превратится в коррупционную вертикаль по образцу России. Даже если будут совершаться преступления или казнокрадство, вертикаль власти будет все решать внутри себя.

"Хозяева страны" - это единственное, на чем может погореть новая власть. Остановиться "регионалы" вряд ли смогут. А значит, "пересичные" граждане будут видеть все больше случаев быковства. До смены власти в стране осталось максимум четыре года - до новых выборов президента.

@темы: Украина, тушки