Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных

URL
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
13:20 

Кілька слів про себе

Знайшов на якомусь щоденнику і вирішив собі позачеркувати...
Отже сто фактів - те що було перечеркнуте...

@темы: флешмоб

20:56 

Де був... шо бачив...

Нарешті я сюди добрався. Мати рідна... 10 днів. Покоряю нові вершини, блін. Це в мене таке вперше - бажання писати було, а часу - ні.

Тим цікавіше буде згадати чим я жив останні дні... отже поїхали... цікавого тут практично нема... будні та й усе.

Вівторок, 2 жовтня
В 7-й ранку підірвався, захопив речі і документи і пошурував на автовокзал. З вечора вивчив розклад руху автобусів, знайшов найзручніший і найшвидший до Тернополя, на нього й потрапив. Дивно, ледь не вперше все пройшло гладенько. В касі квитки були, черги до неї не було, автобус уже стояв. Єдине, місце попалось - 1-ше. Відразу за водієм і якраз під колонкою. Водій виявився достатньо холоднокровним, бо я раніше таке не бачив щоб на автобусі з людьми гнали так як він. Від того й доїхали всього за 2 години. Над вухом горланила російська попса... цікаве помітив... всі пісні які грали, обов'язково були про кохання... добряче дістало...
Тернопіль взагалі не знаю... хоча й був там дуже часто, але все якось мене машиною по місті возили. А тут вирішив сам дорогу знайти. Як не дивно, знайшов. Хоч і йшов практично навмання.
Назад вже підкинули, бо спізнювався на зручний автобус. Хоча той виявився не такий і зручний ) Старий, пропилений, ще й їхав 3 години... але зате вже без музики )))
...хоча 1 українська пісня запам'яталась. Дивно, кліп чудово пам'ятаю, а пісню взагалі ні ) Я про Ані Лорак "Розкажи".

Середа, 3 жовтня
День пройшов без особливих напрягів. Ввечері зібрав найнеобхідніші речі, та й сів на потяг до Києва. Ще ввечері дізнався що Шахта виграла в Португалії ...якби ж я знав що це була остання приємна новина пов'язана з футболом...

Четвер, 4 жовтня
Приїзд в столицю. Сів на метро до станції Либідська, потім на якусь маршрутку, та й в готель. Поселився, поснідав та й відправився до стенду нашої фірми. Ну далі нічого особливого не було, клієнти, розмови... дівчата в коротесеньких білих сарафанчиках з написом "Контроль расхода топлива", які частенько проходжали поруч, відволікаючи від роботи ))
Ввечері був практично мертвий, ледве доповз до двоюрідного брата. Вирішив чого його в готелі ночувати якщо є родичі... з ним непогано посиділи, потеревенили. Я подивився 2 футболи з однаково паскудним результатом - обидві наші команди і Дніпро і Металіст вилетіли з кубку УЕФА. Та й в люлю...

П'ятниця, 5 жовтня
Брат підкинув до найближчого метро, а далі по звичному маршруту. На день було трохи більше планів... але як сталось так сталось. Далі все було як і в 1 день... ті самі дівчата ))) Потім був демонтаж стенду який затягнувся на 5 годин... отже в готель я потрапив вже перед 8 вечора. На скору руку перекусили, викликали таксі та й поїхали на вокзал. Водій був на диво лякливий - спочатку сховав шахматку таксі, потім почав панікувати як побачив перед собою машину ДАІ. Певно його часто ловлять ))

Субота, 6 жовтня
Доїхали до Львова без пригод. Спати не дуже й хотілося... тому першим ділом заліз в інтернет... через кілька годин так зморило, що ледве не заснув на клаві. Ліг, трох відіспався... Ввечері пішов на гандбол. Львівська Галичанка приймала швейцерський клуб Споно Нотвіл. Цікавим і напруженим виявився тільки початок зустрічі, далі львівянки лише нарощували свою перевагу... +19 і практично без шансів для суперника у матчі-відповіді.
Чи можливо впізнати людину, яку перед цим ніколи не бачив? Цілком... але при цьому досить дивні відчуття ))

Неділя, 7 жовтня
А ось і матч відповідь. Я чомусь думав що початок матчу на 11-00, та ще й, знаючи як ходить 97, вийшов значно раніше... тому й так получилось що прийшов до ПЦ "Будівельник" ледве не першим вболівальником ) Знову впевнена перемога українок, на цей раз з різницею в 10 м'ячів. І прогнозований вихід до наступного кола кубку ЕГФ.

далі буде...

18:09 

Пост і флешмоби...

Значить усе по порядку. Оскільки через кілька днів моєму щоденнику виповнюється пів року, а попередній дизайн мені вже добряче набрид, я вирішив поставити на ці кілька днів свій самий-самий перший дизайн. Отак як є зараз - з цього все і починалося :)

Подивіться це відео - це феноменальний і фантастично-гарний гол Матузалема в ворота Севільї. Навіть якщо до футболу байдужі, просто гляньте за що футбол люблять.
Подивитися гол

І останнє про футбол - Карпати вчора так і не вийшли на матч проти Металіста (нагадаю, в нашій команді захворіло 12 гравців і тому керівництво захотіло перенести матч. На що ПФЛ погодилося, а ФФу відмінило рішення ПФЛ. Суркіс - ЖИД!). Отже нам, швидше за все, зарахують технічну поразку 3-0.

Тепер пофлешмоблю...
1. Фільми:
1 Форрест Гамп (1994) - хороший фільм.
2 Побег из Шоушенка (1994)
3 Леон (1994) - а цей то взагалі супер
Читати далі...

2. Книги:
Адамс Автостопом по Галактике
Аксёнов Остров Крым
Акунин Алмазная колесница
Алмазов Самый красивый конь
Читати далі...

3. Серіали:
Якщо дивився хоча б 1 сезон - жирним, хоча б 1 серію - курсивом...
24
227
The 4400
3-2-1 Contact
Читати далі...

Хоча ці всі моби дуже суб'єктивні. Цікаво хто їх придумав, мабуть хтось просто виписав фільми і книжки які сам читав і бачив, а всі решта просто їх передерли...

@темы: футбол, флешмоб, серіал

03:04 

пізня ніч прокралась в день,
все навколо затопила,
серце молотом забила,
до стіни враз прикувала,
шкіру заживо зідрала,
і сказала - тихше ти,
краще стій собі, мовчи,
якщо хочеш то кричи,
правда сили не знайти,
І за місяцем сховалась...
там напевно роздягалась,
і на ліжечку вкладалась,
про все в світі забувалась,
й віника свого трималась...
спати й ми зараз підемо,
мо вночі собі знайдемо,
щось своє в житті оцьому,
таке щире чисте й нове,
й будем тішитись до ранку,
поки знову спозаранку,
не прокинемось в печалі,
що ця ніч уже подалі,
відійшла собі у сон...
нам лишилась тільки люта,
не акторка, а реальність,
знов розмови про дуальність,
соціоніка і танго,
апельсин, банани, манго,
їжа, шмотки, мармеладки,
знову чорні шоколадки,
чорні, білі і смугасті,
як і все оце навколо...
більше щастя, море щастя,
адже все у нас чудово!
...знов настане нічка файна,
знов кудись нас занесе,
й там залишить... та на скільки?
може завтра пронесе,
і забуде де лишила,
вона свого протеже...
хоч проснутись? звісно хочу
значить буде
в тебе все!

00:37 

Час.

Час. Скільки всього можна сказати про цю дивну субстанцію... справді дуже дивну, адже час - це той механізм який визначає все наше існування... і той засіб який його забезпечує... він і летить і стоїть, і завмирає і прискорюється... коли задумуєшся про час, розумієш що він швидше швидкісного потяга який обіцяють до ЄВРО відкрити (4:30 від Львова до Києва) який забув зупинитися на потрібній станції. І навіть пишучи оце во, час проходить... безцільно? Можливо... але ж коли я сплю він проходить ще безцільніше... цікаво думати про час. Приємно розуміти що твій час витрачений на виконання якоїсь задачі, навіть понаднормово приносить певний результат... допомагає машині не розвалитись, а лише набирати швидкість... хоч для себе цього часу і не залишається... його взагалі майже ні на кого не залишається... потік не коректованої свідомості, який з'явився тільки через виникнення бажання щось написати про час, про цю дивовижну штуку яка не сприймає жодних аргументів... мабуть єдина матерія яка живе по власним законам і нізащо їх не змінює в масштабах людського світосприйняття. Навчитись керувати часом - це мабуть ще більша мрія ніж полетіти в космос, але безглуздо намагатися навчитись ним керувати просто не лягаючи спати... куди розумніше просто опинитися на греблі хвилі і не злазити з неї.... але той же час підказує що ця вершина лиш тимчасова. Лікар і садист, істина в останній інстанції яка ніколи не програє жоден судовий процес... матерія життя помножена на присмак розчарування... розчарування тим що певний час вже минув... а той що залишився він вичерпний... і навіть який би він не був невичерпний. він в кінці-кінців все одно вичерпний... адже все має початок і наступний початок... чогось нового, іншого, гіршого або кращого не відомо. Мабуть і того і того тільки в різні періоди часу... то ми любим плавлений сир, то ми вже його терпіти не можемо... то ми не любимо маслини, то їмо їх банками.... різниця - лише час. Важливий - безумовно, потрібний - само собою, справедливий - аніскілечки... він вносить свою лепту і забирає все що від неї залишилось... універсальний завод по переробці сміття сидить в кожному з нас і діє синхронізовано... порційно... і незалежно... і навіть на написання оцього всього, часу не вистачає... чи вистачає, якщо я це написав... а хз... а як же бути з неналежним його використанням... чи може будь-яке неналежне використання з часом виправдається... адже так переважно і стається... але лише з міркувань того наскільки ми можемо осягнути те виправдалось воно чи ні... інколи ми засмучуємось за вчинки зроблені в попередні періоди часу... інколи шкодуємо що якийсь час пройшов... більшість речей актуальні лише в свій час.... тому не використовувати якусь нагоду сьогодні з розрахунку що час на неї ще прийде - це мінімум не розумно, бо якщо не прийде? Тоді ми почнемо шкодувати... чи не почнемо... і для кого це буде важливо, а для кого ні... мільйони запитань - мільйони адекватних відповідей і жодного розкриття природної істини... чому я 2 роки вів щодня щоденник а потім два роки його не вів взагалі... я не знаю... цьому мільйон пояснень, але жодне не дасть однозначної відповіді... лише час це визначає... і ми змінюємось з часом... так, це для інших ми не змінюємось, а для себе ми кардинально змінюємось... кожна подія, факт, спроба, розчарування, це все нас змінює всередині... хоча з якого боку подивитись...
Час минув і нема чого за ним сумувати... адже тоді з кожним наступним днем, приводів для сумування ставатиме більше ніж для радощів... я завжди був десь тут поруч... і завжди буду... навіть якщо час і зітре все що він вкарбував в мозок, але він все одно не всесильний... і якщо ми не зможемо його перемогти, то хоч програємо з різницею в один м'яч на останніх хвилинах...
Якщо хтось дочитавши сюди по-діагоналі задумається навіщо це тут з'явилось, я відповім - час згенерував бажання написати те що ледь влізе на одну екранну сторінку... егоїстично, але в стилі часу... якщо грати, ще й на його полі, то за його правилами. Доброго вечора)

11:48 

А час минає, а час минає, час не чекає, а-а-а....)))

01:58 

Таргани в 91-му потязі? ...думав це питання вже вичерпане....

00:30 

lock Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
00:21 

Я знаю що такий-сякий

18:41 

Вітаю з 8 березня!

Любі, любі, любі, вітаю вас з цим, як я часто повторюю, дуже дивним святом!
Бажаю вам настання весни у серці і в думках! І квітів, квітів, квітів!!!


...дороги назад нема)

22:27 

Таки здався...
...дивно, пробую згадати коли хворів останній раз, мінімум роки два назад)
Тре спробувати зрозуміти причину)

02:55 

Ха!

Не спати майже цілу ніч це жесть... потім весь день від зомбі відрізняєшся тільки тим що зомбі живішими виглядають)
Як подумаю що вже через кілька годин знову з головою прийдеться зануритися в коловорот робочого процесу... мурашки по шкірі йдуть)
На днях визначилася пісня з якою Ані Лорак на Євробачення поїде... Shady Lady... ех, не те... лише 7-ме місце буде(

А ще так і не оновив дизайн, подивився Рембо 4, повболівав за Володимира, визначився з кількома речами і взагалі страшенно хочу спати і не знаю чого пишу цей пост замість давно бачити гарний сон про якийсь гірський замок з принцесою)
П.С. Весни теж не відчуваю))) *сарказм*

07:36 

Володимир Кличко!!!!

Це перемога, шановні!!!!! :ura: :ura: :ura:
Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко! Кличко!
а тепер вже можна піти спати)

04:22 

бек... кам бек!)

Світ брудного світла, світ брудного сяйва,
Тихо обгортає мозок мій такий,
І ти що не відчуваєш що тебе чекає завтра,
І ти що не відчуваєш що вже час рушати в бій! (с)

Давно б уже здалося реанімувати трохи дайрі... мабуть треба почати з самого низу, змінити дизайн, написати кілька слів про життя-буття... от може на вихідних щось таке й забацаю... а зараз спати...

Всіх справжніх мужиків з професійним святом!!! :arms: :beer:
*не хочу я девятсот, два по двести и пятсот)*

03:03 

Останній запис

Пройшло днів в році: 1

Читаю "Три товариші"... спокійно читати не вдається. Занадто багато асоціацій.

Соціоніка. АБО... хоча мені намагаються сказати що швидше - НІ)

Аська - це зло. А зло необхідно знищувати)

03:22 

:) мене кинули... у всіх ВалентинР відкрився в 23-00 а в мене тільки в 5 ранку... а так як я переважно все роблю в останній момент, привітати я нікого не встиг... ну майже нікого, одне привітання я таки надіслав)
Так що готуйтесь шановні... тільки-но покажіться мені в асьці завтра, завітаю до півсмерті!)

01:01 

3-й день в році....

Не день, а тотальне крейзі...

04:42 

...а де ж світло вкінці тунелю?

15:38 

Флешмоб від Calipso_nymph

Залишаєш коментар і отримуєш:
1. Випадковий факт про себе.
2. Дізнаєшся, яка пісня/фільм/книга мені асоціюється з тобою.
3. Скажу щось, що буде мати сенс тільки для нас двох.
4. Розкажу про свій перший спогад про тебе.
5. Запитаю щось, що завжди хотів про тебе знати.
6. Якщо я це все напишу, то ти повісиш цей флешмоб в своєму щоденнику.

23:10 

Психоніка-2

Отже що ж так соціоніка? Вона стверджує що кожна людина - робот, в якого при народженні виконується наступна дія:
my_type:=random(16);
І все. Ярлик почеплений, змінити його не можна. Тепер в тебе немає іншого вибору як лише плисти по життю з тавром на лобі.

І от ти зустрівся з кимось... тобто, не так, просто виконується простенька процедура:
if my_type <> dual_type do
random(noone, friend, enemy)
search(dual_type);
else
begin...
...і усе.

Людина - не унікальна. Кожен 16-й - такий же як ти. Живи з цим.
Довільні стосунки між двома людьми - не унікальні. Кожні 256-ті - такі ж. Змирись з цим.
Люди знайомляться... а насправді просто співставляються 2 значення. Відповідно до яких запускається одна з 256 програм. І все. Майбутнє спрогнозоване - ти приречений, в тебе з'явилось нове тавро на башці. Тепер можеш і померти)
Бо не знаю як після такого можна жити...

Отже до дупи соціоніку!

1. Зрозуміти щось в собі - так. Для розваги можна почитати, посміятися, обговорити.
2. Спробувати нею щось пояснити, щось передбачити - категорично ні!

П.С. Співчуваю.
П.П.С. ІМХО.

My first diary...

главная