Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных

ИСПОЛНЯЮТСЯ ТОЛЬКО НАСТОЯЩИЕ ЖЕЛАНИЯ.

А ИСПОЛНЯЮТСЯ ОНИ ОЧЕНЬ ЗАТЕЙЛИВО! ©
URL
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
02:07 

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
"...Родовиті українці, виховані з наймолодших літ між чужими, вивчені чужими мовами, так мало знають свою рідну землю, свій рід, його долю і боротьбу, що не вміють їх цінувати, а тим більше - любити. Боже! Ми є чужинцями на предковічній нашій землі, у власній своїй батьківщині!..."

(Яків Головацький. Подорож по Галицькій та Угорській Русі, описана в листах до приятеля у Л.)

13:27 

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Foma & Danylo Denisov

Фома і Данило Денісов на фестивалі "Країна мрій у Львові", 17 липня 2010 р.

ще три всередині

@музыка: Постер - Скажи мені

@темы: мої фото

02:13 

Гори

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...


Вид на г. Ціцька (1219 м) з г. Темнатик (1343 м), хребет Полонина Боржава, Карпати, 2010 р.

@музыка: Pink Floyd - Take It Back

@темы: мої фото

02:06 

Гори

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...


Захід Сонця на хребті Полонина Боржава, Карпати, 2010 р.

@музыка: Інший день - У лоні снів

@темы: мої фото

13:39 

Гори

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
"Якщо є вища істота, яка визначає наші долі, то в горах ми опиняємося ближче до неї, ніж у будь-якому іншому місці" (Дафна дю Мор'є / "Монте веріта")



Вид з хребта Полонина Боржава, Карпати, 2010 р.

@музыка: Massive Attack - Flat of the Blade

@темы: мої фото

02:08 

Про хрести

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...

@музыка: Sigur Rós - Saeglуpur

@темы: мої фото

01:49 

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Цього року через справжню зиму поява пуп'янків затягується. Навіть підсніжників у мене на городі поки немає.
Це фото датоване кінцем вересня, проте для мене воно чомусь дуже весняне. Саме тоді ці квіти подарували невелике весняне дежавю посеред осені.


@музыка: Dat - Коситься, квітне

@темы: мої фото

00:47 

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
В робочі будні під час обіду хочеться прийти на площу Ринок, сісти на один з секторів великої кругової лавки біля Діани та почитати. Перед тим витягнувши з сумки одну з тих, маю надію, добрих книжок, що чекають ще нечитані своєї черги на моїй полиці.
Є бажання сидіти, читати, занурившись цілком в текст, проте час від часу озиратись на перехожих, спостерігати за всім на площі й реагувати на різні звуки, що виникають раз-по-раз.
І при тому всьому не змерзнути.
Весна вже тут. Це вже цілком зрозуміли всі. Залишилося лише трошки почекати.



Фото - © John Agoncillo

@музыка: Katie Melua - I cried for you

00:34 

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Неділя, добрячий мороз, десь -12 за Цельсієм, ясний день, сніг виблискує та рипить під ногами.

Біля задньої стіни кінотеатру «Сокіл» невеликий прихисток для двох бездомних собак зі щенятами.

Дівчинка грається з одним зі щенят проти низького зимового сонця в один з найкоротших днів у році. Коли навіть в обід Сонце не піднімається високо, а його по особливому жовтувате світло зафарбовує все довкола в унікальні лише для цього часу відтінки й утворює масивні тіні.

Дитина тримає десь місячне песя в руках, підносить його до обличчя і вони торкаються своїми дитячими носиками, а з ротів їх іде пар, що світиться проти Сонця, яке зараз от-от сховається за 9-типоверховий дім позаду.

Ось дівча відпускає собача до інших в буду, обкладену старими куртками й сіном, та йде собі далі. А Сонце таки ховається за той дім, знову трансформуючи тіні й притамовуючи блиск кристалів рипучого снігу під ногами, що в деяких місцях нагадує шкарлупу від гігантського яйця, що тріскає під натиском стіп.

@музыка: Dead Can Dance - Yulunga (Spirit dance)

03:02 

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Цьогорічна осінь була багата на тумани. Іноді вони були такими густими, що здавалося, ніби можна вночі прочинити вікно і зачерпнути ту хмару, що обволокла собою весь простір навколо, звичайним кухонним черпаком для супу і насипати того туману собі в чашку.
А далі сісти біля вікна, дивлячись на світлові пухнасті шапки ліхтарів і м’який, ніби солодка вата, пейзаж, спокій якого розсікали лише поодинокі сліди від фар автомобілів. І попивати помаленьку туман, смакуючи і заїдаючи печивом чи домашнім пляцком.



Ще одне фото

@музыка: Apparat - Arcadia

@темы: мої фото

01:56 

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Давно я нічого не писав тут і не читав нікого. Таке враження, ніби їздив кудись. А насправді сидів за тим же комп’ютером і на тих же стільцях вдома й на роботі. Втомлював очі через ті ж монітори і занадто часто марнував час на непотрібні речі, а голова гуділа від надлишку інформації. Інтернет у більшості з нас став залежністю. Чи не так?

@музыка: 30 Seconds to Mars - Kings and Queens

02:05 

Осіннє

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...

@музыка: Transglobal Underground – Body Machine

@темы: мої фото

03:14 

Доступ к записи ограничен

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
00:57 

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Прогнози погоди на наступні кілька днів не дуже втішні. Обіцяють сніг.
Про це зовсім не хочеться думати, тому далі весняний знімок.


@музыка: Čechomor - Slunecko (Sunset)

@темы: Мої фото

01:13 

Про літо

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...


Дівчата, співаючи, плетуть віночки перед святкуванням Івана Купала в с. Дубина, Сколівського р-ну, Львівської обл., 2009 р.

Ще одна всередині

@музыка: Sugar Army - Acute

@темы: Мої фото

01:36 

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Гори. Я занадто рідко буваю у них в гостях.



Вид з хребта Боржава, 2009р.

P.S. Вирішив постити сюди крім своїх текстів ще й візуальну частину, тобто власні фото. Буду вдячний Вашій критиці.

@музыка: Archive - Lights

@темы: Мої фото

23:07 

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
У Львові для мене осінь завжди відчувається ще в другій половині серпня. В першу чергу завдяки запахам.
Наприклад одними з них є запахи пасти для підлоги та свіжої фарби, які чутно біля всіх без винятку навчальних закладів у цю пору. Ще змалку це було для мене провісником осені й того дня, коли мені доведеться знову переступити поріг одного з таких закладів і доволі ще довго вдихати той запах щоранку до обіду в його класах та коридорах.


Фото - © Amanda Gilligan

@музыка: Beirut - The Flying Club Cup

02:28 

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Ось закінчився день, коли небо затягнуте хмарами, наче хтось превеликий одягнув на небосхил щільну сіру шапку.
Спеки нема і літа не відчувається зовсім.
Тернопіль зустрів нас крапельками в повітрі, сценою на головній вулиці й карканням ворон біля університету.
Цьому передувала традиційно повільна дорога в електричці з безліччю монотонних туманних краєвидів за вікном.
Міський парк кишів струмками, каналами й містками, був просякнутий вологою від нічного дощу і ранкової мряки, а отже зовсім не насичений людьми.
Великий став віддзеркалював сірий небесний купол в собі й здавався дуже холодним.
Кольори були приглушені, проте всюди затишно.
По дорозі нас зустріли церкви, старі й нові тролейбуси, кумедні вивіски, споруди різних віків й польські написи на старих каналізаційних люках в центрі міста.
Всі ці частинки мозаїки були в гармонії з нами.
Були відкриті нові для себе вулиці, санчата в під'їзді, багато горщиків, плетених кошиків й гербарію, старовинна кавомолка, різні сорти чаїв, прозорі чашки зі срібними ложками, суміші перців та "радіо-точка", рудий кіт і дерев'яні прочинені вікна на кухні гостинної хазяйки.
Похмуре небо, файні люди і затишок. Таким для мене сьогодні був Тернопіль.



Фото - © rosso.io.ua/album11051

@музыка: Beirut - Postcards From Italy

19:29 

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Сьогодні день прожитий недаремно як мінімум тому, що я познайомився з двома чудовими людьми, котрих перед тим часто зустрічав у різних куточках міста, і вони мені були знайомі лише, так би мовити, заочно та візуально.

P.S. Вчора, до речі, двоє дівчат дуже файно насолоджувалися видом пл. Ринок та Ратуші, сидячи на даху одної з кам'яниць.



читать дальше

@музыка: Тартак - Туман Яром

@темы: Мої фото

02:20 

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...
Коли я їду в громадському транспорті й маю можливість сидіти, то мене часто тягне на філософію. Особливо ввечері. Плеєра я не маю, отже музика мене від тих думок не відволікає зовсім, а на попсу з салону маршрутки я в цей час не зважаю.
Чомусь саме в дорозі, коли так опиняєшся наодинці з собою, приходить усвідомлення багатьох речей, щось узагальнюється й стає явним більш глобально, а щось навпаки можна роздивитись, наче під мікроскопом.
Людям властиво ділити своє прожите життя на якісь періоди, умовності, етапи. Щось подібне до останнього якраз сьогодні закінчилося у мене. Попереду щось нове, невідоме. Відчуваю незначну порожнечу, але то все так... перед змінами.
Взуття знову промокло. В дорозі помаленьку зігріваюся. Відчуття літа поки немає. Уявляю домашнє тепло, сухість і гарячий чай з малиною.



Фото © yu+ichiro

@музыка: Dazzle Dreams – Полонина Voices (Ethno Point-1)

ПАФОС

главная